Вам нужно, чтобы авто ДТП прошло без излишней траты нервов, сил и затрат Вашего времени, тогда просто обратитесь за телефоном и Вашим делом займётся высококвалифицированный юрист!
Господарський кодекс України
зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та
дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник
зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.
2. Предметом договору на передачу науково-технічної продукції
може бути модифікована науково-технічна продукція.
3. Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні,
проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги,
створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для
проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що
виконуються чи надаються суб'єктами господарювання
(науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими
і технологічними установами, організаціями, а також
науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств,
установ і організацій тощо).
4. Договір може укладатися на виконання усього комплексу
робіт від дослідження до впровадження у виробництво
науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне
супроводження (обслуговування).
5. У разі якщо науково-технічна продукція є результатом
ініціативних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи
надання послуг на її впровадження та освоєння.
6. Договори на створення і передачу науково-технічної
продукції для пріоритетних державних потреб та за участі іноземних
суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
{ Частина шоста статті 331 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005 }
Стаття 332. Законодавство про інноваційну діяльність
1. Відносини, що виникають у процесі здійснення інноваційної
діяльності, регулюються цим Кодексом та іншими законодавчими
актами. До вказаних відносин у частині, не врегульованій цим
Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу
України ( 435-15 ).
Стаття 333. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання 1. Фінанси суб'єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку. 2. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. 3. Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. 4. Страхуванням у сфері господарювання є діяльність, спрямована на покриття довготермінових та короткотермінових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання. 5. Допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування є недержавне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).
Стаття 334. Правовий статус банків 1. Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону. { Частина перша статті 334 із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 } 2. Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. 3. Банки є юридичними особами. Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані - ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові). 4. Посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування забороняється участь в органах управління банків, якщо інше не передбачено законом. 5. Банки не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, крім випадків, передбачених законом, та випадків, коли держава відповідно до закону бере на себе таку відповідальність. 6. Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність ( 2121-14 ), іншими законодавчими актами. 7. Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слово "банк" без реєстрації цього суб'єкта як банку в Національному банку України, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України
Другое в разделе: КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94]