Вам нужно, что б дорожно-транспортное приключение прошло без излишней нервозности, сил и затрат дрогоценного времени, тогда всего-навсего позвоните нам и вопросом будет заниматься юрист-профессионал по ДТП!
Цивільний процесуальний кодекс України
N 3932-VI ( 3932-17 ) від 20.10.2011 }
Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал,
їх форма
1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після
закінчення судового розгляду.
2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в
нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду -
суддями, які розглядали справу.
3. У виняткових випадках залежно від складності справи
складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш
як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і
резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в
якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну
та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і
приєднане до справи.
{ Частина третя статті 209 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )
від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
4. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним
документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд
може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним
документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до
справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої
кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються
негайно після їх постановлення.
7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені
перед підписом судді.
Стаття 210. Зміст ухвали суду
1. Ухвала суду, що постановляється як окремий документ,
складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному
розгляді);
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у
справі;
предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням суті питання, що
вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд
дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи
ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.
2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої
кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4
частини першої цієї статті.
3. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає
виконанню за правилами, встановленими для виконання судових
рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених
Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
4. Ухвала, постановлена відповідно до статей 389-6 та 389-11
цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у
зазначених статтях.
{ Статтю 210 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 2979-VI ( 2979-17 ) від 03.02.2011 }
Стаття 211. Окремі ухвали суду
1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і
встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може
постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи
органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про
вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали
повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких
вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 212. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та
безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого
значення.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх
сукупності.
4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в
якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду
1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги
цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і
всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,
які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення
рішення
1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
Другое в разделе: КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95]