Вам нужно, что б дорожно-транспортное приключение прошло без ненужной "проблемности", сил и потери дрогоценного времени, - просто наберите наш номер телефона и вопросом будет заниматься специализированный адвокат по ДТП!

     

Кримінально-процесуальний кодекс України

   виховного характеру в порядку, передбаченому статтею 447 цього Кодексу; 4) з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації; 5) із закінченням строків давності. До направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави. Направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку. Прокурор або слідчий в разі винесення постанови про направлення справи до суду у випадках, передбачених у частині першій статті 7-1 цього Кодексу, повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з названою постановою, а в разі їх вимоги - з усіма матеріалами справи та роз'яснити їх права, передбачені цим Кодексом. ( Кодекс доповнено статтею 7-1 згідно з Указом ПВР N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
  Стаття 7-2. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), вправі своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. За наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи. ( Кодекс доповнено статтею 7-2 згідно з Указом ПВР N 1851-IX ( 1851-09 ) від 23.03.77, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, в редакції Закону N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 )
  Стаття 7-3. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність Особу у віці від одинадцяти років, яка підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України ( 2341-14 ) передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, і яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, і щодо якої достатньо підстав вважати, що вона буде ухилятися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати протиправну діяльність, може бути поміщено у приймальник-розподільник для дітей строком до 30 діб. Цей строк за наявності підстав може бути продовжено рішенням суду ще до 30 діб. Питання щодо поміщення такої особи у приймальник-розподільник для дітей вирішується судом за поданням слідчого або органу дізнання за згодою прокурора, з урахуванням особливостей, передбачених частинами третьою і четвертою статті 447 цього Кодексу, негайно. На рішення суду прокурором, законним представником, захисником неповнолітнього та самим неповнолітнім протягом трьох діб з дня ухвалення такого рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання рішення суду про поміщення дитини у приймальник-розподільник для дітей. Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння, вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору. Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватися послугами захисника. { Частину четверту статті 7-3 виключено на підставі Закону N 2507-VI ( 2507-17 ) від 09.09.2010 } Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинено дитиною, яка не досягла одинадцятирічного віку, виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог частини третьої цієї статті, про що повідомляє прокурора і службу в справах дітей за місцем проживання дитини. { Кодекс доповнено статтею 7-3 згідно із Законом N 3787-XII ( 3787-12 ) від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001, N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, N 2507-VI ( 2507-17 ) від 09.09.2010 }

Другое в разделе: КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90]