
Необходимо, чтобы дорожное происшедствие прошло без излишней "проблемности", сил и потери Вашего времени, - просто обращайтесь и проблемой будет заниматься адвокат-профессионал по ДТП!
Кримінально-виконавчий кодекс України
   внутрішніх  справ  щодо  здійснення  приводу  засуджених,  які  не 
з'явилися  за  викликом   до   кримінально-виконавчої   інспекції; 
організовує  початковий  розшук засуджених,  місцезнаходження яких 
невідоме,  та надсилає матеріали до органів внутрішніх  справ  для 
оголошення розшуку таких засуджених. 
     2. У разі призову засудженого на строкову військову службу до 
військового комісаріату надсилається копія вироку,  а в необхідних 
випадках  до  неї  додаються  інші  документи,  які  потрібні  для 
здійснення  контролю   за   поведінкою   засудженого   за   місцем 
проходження служби. 
     3. Звільнені   від   відбування   покарання  з  випробуванням 
зобов'язані:  виконувати обов'язки,  які покладені на  них  судом; 
повідомляти  інспекцію  про зміну місця проживання;  з'являтися за 
викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до 
кримінально-виконавчої    інспекції   без   поважних   причин   до 
засудженого  може  бути  застосовано  привід,  який   здійснюється 
органом внутрішніх справ. 
     Поважними      причинами      неявки      засудженого      до 
кримінально-виконавчої  інспекції  в призначений строк визнаються: 
несвоєчасне  одержання  запрошення,  хвороба та інші обставини, що 
фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом 
і які документально підтверджені. 
     
   Стаття 165. Обчислення іспитового строку 
     1. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку 
суду. 
     2. Після  закінчення  іспитового  строку   засуджений,   який 
виконав  покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, 
за поданням кримінально-виконавчої  інспекції  звільняється  судом 
від  призначеного  йому  покарання,  контроль  за  його поведінкою 
припиняється    і    засуджений    знімається    з    обліку     в 
кримінально-виконавчій інспекції. 
     
   Стаття 166. Відповідальність осіб, звільнених від відбування 
                 покарання з випробуванням 
     1. У разі ухилення засудженого,  звільненого  від  відбування 
покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені 
на нього судом,  або порушення громадського порядку,  за яке  його 
було     притягнуто    до    адміністративної    відповідальності, 
кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у 
виді   письмового   попередження  про  скасування  звільнення  від 
відбування покарання з випробуванням і направлення для  відбування 
призначеного покарання. 
     2.  Якщо  засуджений  не виконує покладені на нього обов'язки 
або  систематично  вчинює  правопорушення,  що  потягли  за  собою 
адміністративні  стягнення  і свідчать про його небажання стати на 
шлях виправлення,  кримінально-виконавча інспекція вносить до суду 
подання  про  скасування  звільнення  від  відбування  покарання з 
випробуванням   і   направлення   засудженого    для    відбування 
призначеного покарання. 
     3. Невиконанням  обов'язків вважається таке,  коли засуджений 
не виконав хоч один з обов'язків,  які  було  покладено  на  нього 
судом. 
     4. Систематичним  вчиненням правопорушень вважається вчинення 
засудженим  трьох  і  більше  правопорушень,  за  які  його   було 
притягнуто до адміністративної відповідальності. 
     5. Поважними     причинами     неявки     засудженого      до 
кримінально-виконавчої інспекції  в  призначений строк визнаються: 
несвоєчасне одержання  виклику,  хвороба  та  інші  обставини,  що 
фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом 
і які документально підтверджені. 
     6. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, 
розшук  якої  оголошено  у  зв'язку  з  ухиленням  від  відбування 
покарання,  затримується  і конвоюється органом внутрішніх справ у 
порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. 
                       ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 
     1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. 
     2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність: 
     Виправно-трудовий кодекс  України  (  3325-07 ) від 23 грудня 
1970 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 1, 
ст. 6) із змінами, внесеними до нього; 
     Закон Української РСР  "Про  затвердження  Виправно-трудового 
кодексу Української РСР" ( 3325а-07 )  (Відомості  Верховної  Ради 
УРСР, 1971 р., N 1, ст. 6); 
     Указ Президії Верховної Ради Української РСР  від  19  травня 
1971  року  "Про порядок введення в дію Виправно-трудового кодексу 
Української РСР"  (  3636-07  )  (Відомості  Верховної  Ради УРСР, 
1971 р., N 21, ст. 154); 
     Указ Президії  Верховної  Ради  Української РСР від 22 червня 
1984  року  "Про  затвердження  Положення  про  порядок  і   умови 
виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із 
заходами виправно-трудового  впливу  на  засуджених"  (  7193-10 ) 
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., N 27, ст. 511); 
     Закон Української   РСР   "Про  затвердження  Указу  Президії 
Верховної  Ради Української РСР "Про  затвердження  Положення  про 
порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, 
не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на  засуджених" 
( 8075-10 )  (Відомості  Верховної  Ради  УРСР,  1984  р.,  N  51, 
ст. 1124). 
     3. Закони   України   та   інші  нормативно-правові  акти  до 
приведення  у  відповідність  із  цим  Кодексом  застосовуються  у 
частині, що не суперечить цьому Кодексу. 
Другое в разделе: КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42]
Мнение эксперта










