Вы желаете, чтобы дорожно-транспортное приключение прошло без ненужной траты нервов, сил и затрат дрогоценного времени, - просто звоните нам и Вашим делом будет заниматься юрист по дорожно-транспортным приключениям!
Господарський кодекс України
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також
відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди
другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застереження щодо
виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця)
продукції.
Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб
відповідальності у сфері господарювання
1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на
правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування
яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові
наслідки.
2. У сфері господарювання застосовуються такі види
господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;
оперативно-господарські санкції.
3. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських
санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил
здійснення господарської діяльності застосовуються
адміністративно-господарські санкції.
4. Господарські санкції застосовуються у встановленому
законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а
адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами
державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності
1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника
господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері
господарювання.
2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання
або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення
правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним
вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення
господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено
законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення
господарського зобов'язання несе господарсько-правову
відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання
зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили,
тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов
здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими
обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами
правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання
зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Стаття 219. Межі господарсько-правової відповідальності.
Зменшення розміру та звільнення від
відповідальності
1. За невиконання або неналежне виконання господарських
зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської
діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві
власності або закріпленим за ним на праві господарського відання
чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим
Кодексом та іншими законами.
2. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за
зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом
або установчими документами про створення даного суб'єкта.
3. Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії
(бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право
зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від
відповідальності.
4. Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини,
які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для
звільнення їх від господарської відповідальності у випадку
порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок
засвідчення факту виникнення таких обставин.
Стаття 220. Прострочення боржника
1. Боржник, який прострочив виконання господарського
зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки,
завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково
виникла після прострочення.
2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило
інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття
виконання і вимагати відшкодування збитків.
3. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання
зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок
прострочення кредитора.
Стаття 221. Прострочення кредитора
1. Кредитор вважається таким, що прострочив виконання
господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне
виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що
передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із
змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати
свого зобов'язання перед кредитором.
2. Прострочення кредитора дає боржникові право на
відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не
доведе, що прострочення не спричинено умисно або через
необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи
дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після
закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання
на загальних підставах.
3. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині
першій цієї статті, за погодженням сторін допускається
Другое в разделе: КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94]