Необходимо, чтобы дорожное происшедствие прошло без излишней "проблемности", сил и потери Вашего времени, - просто обращайтесь и проблемой будет заниматься адвокат-профессионал по ДТП!

     

Земельний кодекс України

   для забезпечення роботи міського електротранспорту.
  Стаття 75. Землі зв'язку 1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку. 2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.
  Стаття 76. Землі енергетичної системи 1. Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача. 2. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.
  Стаття 77. Землі оборони 1. Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. 2. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. 3. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. 4. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. 5. Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом. Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України ( 2456-17 ). { Статтю 77 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4226-VI ( 4226-17 ) від 22.12.2011 }

Розділ III ПРАВА НА ЗЕМЛЮ
Глава 14 Право власності на землю
  Стаття 78. Зміст права власності на землю 1. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. 2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. 3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. 4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.
  Стаття 79. Земельна ділянка як об'єкт права власності 1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. 2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. { Частина друга статті 79 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1443-VI ( 1443-17 ) від 04.06.2009 } 3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
  Стаття 80. Суб'єкти права власності на землю Суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
  Стаття 81. Право власності на землю громадян 1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; { Пункт "а" частини першої статті 81 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 } б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). 2. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки

Другое в разделе: КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Сторінка: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53]